Нє, ну хіба можна так жить? Я точно звільнюся, бо ж таки ніззя. Отакі ситуації, як сьогодні, мене найбільше добивають: від самого ранку чекаю інтерв*ю зі Жванією, а його все нема й нема. А дочекатися треба, бо, по-перше, він сам по суті його й призначив (що вже інтересно, бо зазвичай до нього фіг доб*єшся), а по-друге, у п*ятницю в газеті має бути
(
Read more... )